орупц≥¤
¤к нац≥ональна традиц≥¤
ћаксим Ѕироваш, газета "ƒ≥лов≥ новиниФ
ѕоточний
р≥к ц≥лком ≥ повн≥стю можна вважати роком
боротьби з корупц≥Їю. ќсобливо це стосуЇтьс¤
’ерсонщини. ƒокази тому Ч антикорупц≥йн≥
мон≥торинги, ¤к≥ були проведен≥
громадськими орган≥зац≥¤ми област≥
ѕоточний
р≥к ц≥лком ≥ повн≥стю можна вважати роком
боротьби з корупц≥Їю. ќсобливо це стосуЇтьс¤
’ерсонщини. ƒокази тому Ч антикорупц≥йн≥
мон≥торинги, ¤к≥ були проведен≥
’ерсонським рег≥ональним в≥дд≥ленн¤м јсоц≥ац≥њ
м≥жнародного сп≥вроб≥тництва Дјтлантична
рада ”крањниФ, коал≥ц≥Їю громадських
орган≥зац≥й Дѕартнерство за прозоре сусп≥льствоФ,
’ерсонською обласною орган≥зац≥Їю ом≥тету
виборц≥в ”крањни та кафедрою соц≥олог≥њ
’ерсонського державного техн≥чного ун≥верситету.
оординатор програми досл≥д≥в Ч кандидат
соц≥олог≥чних наук ¬. . оробов.
Ќа питанн¤ Дяк ви
вважаЇте, що можна назвати корупц≥Їю?Ф б≥льш≥сть
жител≥в ’ерсонськоњ област≥ в≥дпов≥ли, що п≥д
цей терм≥н б≥льше п≥дпадаЇ хабарництво,
продажн≥сть ≥ п≥дкуп посадових ос≥б (42,63% в≥д
ус≥Їњ к≥лькост≥), 33,04% респондент≥в в≥дпов≥ли,
що п≥д Дкорупц≥Їю вони розум≥ють
зловживанн¤ владою, службовими
повноваженн¤ми тощо. 23 в≥дсотка опитаних
турбуЇ злитт¤ влади ≥ крим≥нал≥тету, 13% Ч
розкраданн¤ державних кошт≥в ≥ власност≥.
”сього було
опитано 678 ос≥б. “ут в≥дсотки в≥дпов≥дей
можуть бути б≥льшими за 100%, оск≥льки
респондентам дозвол¤лос¤ давати к≥лька в≥дпов≥дей.
÷≥каво, що у березн≥ 2002 року населенн¤
област≥ вважали корупц≥Їю зловживанн¤
владою, а у кв≥тн≥ 2003 року пон¤тт¤ еволюц≥онувало
у сферу хабарництва, п≥дкупу посадових ос≥б.
«≥ сл≥в ¬олодимира узьмича, прот¤гом
останн≥х пТ¤ти рок≥в в≥дбулис¤ суттЇв≥ зм≥ни
у сфер≥ поширенн¤ корупц≥њ, њњ соц≥альних
метаморфоз. Ќаприклад, б≥льш-менш
пристойний б≥знес в област≥ маЇ своЇ Дприкритт¤Ф
з боку посадових ос≥б. ƒл¤ цього формуютьс¤
р≥зноман≥тн≥ фонди та громадськ≥ орган≥зац≥њ...
” результат≥
опитуванн¤ зТ¤сувалос¤, що найб≥льш
корумпованими установами ’ерсонщини Ї
медичн≥ установи, м≥л≥ц≥¤, вищ≥ навчальн≥
заклади, ƒержавто≥нспекц≥¤ та... школа. ўодо
останнього Ч майже 26% опитаних стикаютьс¤ ≥з
необх≥дн≥стю р≥зних додаткових матер≥альних
витрат дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ осв≥ти д≥тей (репетиторство,
факультативн≥ курси тощо). ќкр≥м цього
батьки змушен≥ пост≥йно давати своњм д≥т¤м
грош≥ на придбанн¤ книжок, ремонт клас≥в,
оплату прац≥ охоронник≥в школи,
прибиральниц≥, внески у фонд (!) школи тощо. ÷≥
грошов≥ виплати мають неконтрольований
характер ≥ спри¤ють ствердженню корупц≥йних,
непрозорих в≥дносин м≥ж с≥мТЇю ≥ школою.
ƒосить поширена
корупц≥йна ситуац≥¤ Ч наданн¤ винагороди
викладачам або прац≥вникам дл¤ полегшенн¤
вступу до нього. Ѕ≥льш н≥ж 16% опитаних в≥дпов≥ли,
що вони давали хабара дл¤ усп≥шного
складанн¤ ≥спит≥в. —хож≥ проблеми ≥снують ≥
в ≥нших крањнах —х≥дноњ ™вропи Ч в 2000 роц≥ в
–умун≥њ хабара дав кожен четвертий аб≥тур≥Їнт,
а в —ловачинн≥ Ч кожен восьмий. ўе 18%
платили репетиторам та платним курсам...
орупц≥йний
ризик, Ч запевн¤Ї ¬. . оробов, Ч результат
деф≥цитност≥ в≥дпов≥дних послуг, ≥снуванн¤
конкурс≥в у ¬Ќ«. „астина найб≥дн≥шого
населенн¤ вит≥сн¤Їтьс¤ ≥з сфери вищоњ осв≥ти,
в≥дбуваЇтьс¤ дискрим≥нац≥¤ по р≥вню
прибутк≥в. ћайже 6% жител≥в ’ерсонськоњ
област≥ в≥дпов≥ли, що не вступили до ¬Ќ«
через брак кошт≥в.
орупц≥йна
ситуац≥¤ в сфер≥ охорони здоровТ¤ ще
складн≥ша, н≥ж у вищ≥й осв≥т≥. –еально ≥
л≥кар≥, ≥ пац≥Їнти вже знають, що ур¤д в≥ддав
галузь њм на утриманн¤. ћайже 33% опитаних (кожен
трет≥й) в ситуац≥њ деф≥циту послуг л≥карн≥
чи пол≥кл≥н≥ц≥ вимушен≥ Дплатити кому
требаФ. ћайже 12% Ч обирають самол≥куванн¤,
25% задовольн¤ютьс¤ тим, що Ї. ”сього 52%
опитаним доводилос¤ давати хабара л≥кар¤м.
ѕроте дал≥ г≥рше.
” результат≥ опитуванн¤ зТ¤сувалос¤, що
мешканц≥ аховки, Ќовоњ аховки, Ѕерислава
та ’ерсону не вбачають у корупц≥њ н≥чого
поганого. ¬они вважають, що це ц≥лком
нормальне ¤вище, ≥ це буде завжди. як нац≥ональна
традиц≥¤...
повернутис¤ до головноњ стор≥нки