—ерг≥й ириченко: У—татут територ≥альноњ громади Ц це ¤к≥сно нова можлив≥сть орган≥зувати не т≥льки кращий р≥вень управл≥нн¤ м≥стом, а й ¤к≥сно новий контроль мешканц≥в ’ерсону за владоюФ.
ћи друкуЇмо повний текст ≥нтерв'ю √олови ’ерсонськоњ м≥ськоњ орган≥зац≥њ ¬√ќ У√ромадський контрольФ —ерг≥¤ ириченка
Ѕ≥льш≥сть
з нас мабуть чули про ≥стор≥ю зм≥цненн¤ м≥ст
ињвськоњ –ус≥ та ™вропи через наданн¤
державною владою вольностей м≥стам. ¬ ™вроп≥,
зокрема, це формал≥зувалос¤ через
ћагдебурзьке право. “обто коли у —татут≥
м≥ста закладалис¤ основи взаЇмов≥дносин
люду м≥ста ≥з м≥ською владою. ѕрава людей ≥
обовТ¤зки влади були наст≥льки гармон≥йно
взаЇмоповТ¤зан≥, що це послугувало динам≥чним
поштовхов дл¤ п≥дв≥щенн¤ р≥вн¤ добробуту
людей ≥ врешт≥-решт швидкого зростанн¤ ≥ зм≥цненн¤
економ≥чноњ ≥ нав≥ть пол≥тичноњ могутност≥
багатьох м≥ст.
ѕраво
мати статут свого м≥ста отримали не так
давно ≥ м≥ста ”крањни. ≤ це немаловажний
фактор, на ¤кому, по-перше, перев≥р¤Їтьс¤
щир≥сть ≥ д≥йсн≥ нам≥ри влади, а по-друге,
формал≥зуютьс¤ ≥ стають б≥льш прозорими в≥дносини
м≥ж громад¤нином ≥ чиновником, ¤к≥ живуть ≥
працюють в одному м≥ст≥. ≤ по-третЇ, ¤к насл≥док,
вдало складений —татут м≥ста стаЇ своЇр≥дною
пост≥йно д≥ючою програмою ≥ правилами гри,
за ¤ких м≥сто отримуЇ можлив≥сть або ледве
живот≥ти, занепадаючи у своЇму розвитку ≥
втрачаючи своЇ населенн¤, або отримати
умови дл¤ динам≥чного п≥дйому економ≥ки,
культури, духовного житт¤.
ѕерше
намаганн¤ прийн¤ти —татут територ≥альноњ
громади м.’ерсона зробили м≥ськ≥ депутати
та м≥ський голова минулого скликанн¤ ще у
1999 роц≥. “од≥ проект —татуту було прийн¤то у
першому читанн≥. “очно нев≥домо з ¤ких саме
причин, але робота по прийн¤ттю —татуту м.’ерсона
загальмквалас¤, а пот≥м ≥ припинилас¤. Ќаш≥
м≥сцев≥ анал≥тики пом≥тили, що цей процес
сп≥впадаЇ з пер≥одом активноњ роботи ќлени
–отовоњ по керуванню товариствами з
обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, в результат≥
чого саме тод≥, у 1999 роц≥ м≥ськ≥ кладовища,
пл¤ж≥, а невдовз≥ ≥ комунальне майно жек≥в
перекочувало до брудних ≥ загребущих рук
приватних д≥лк≥в ’ерсонського пошибу.
“им
не менш час летить швидко, ≥ на початку 2003
року м≥ська орган≥зац≥¤ У√ромадського
контролюФ зробила щирий нам≥р позитивно
вплинути на ≥сторичний х≥д розвитку нашого
р≥дного м≥ста. 15-го с≥чн¤ ц.р. за моњм п≥дписом
на ≥мТ¤ м≥ського голови ¬.—альдо було
направлено грунтовно доопрацьований
проект —татуту територ≥альноњ громади м.’ерсона.
¬≥дпов≥дна ≥нформац≥¤ про цей факт пройшла
у м≥сцев≥й прес≥ та по рад≥о. «наючи траг≥чну
реальн≥сть, повТ¤зану
≥з тим, хто саме знаходитьс¤ зараз при влад≥
в м≥ст≥, ми все ж таки мали над≥ю, що про≥гнорувати
участь У√ромадського контролюФ у в≥дпов≥дальному
процес≥ розробки —татуту буде неможливо.
јле
на то ≥ трагед≥¤, що наша влада в≥дкинула
учать нашоњ орган≥зац≥њ в цьому процес≥. ћ≥ський
голова прот¤гом п≥вроку пер≥одично
особисто мен≥ к≥лька раз≥в об≥ц¤в, що У"√ромадський
контрольФ буде залучений разом з ≥ншими 20-тьма
громадськими орган≥зац≥¤ми до процесу
творенн¤ онституц≥њ м≥ста. јле об≥ц¤нки м≥ського
голови залишилис¤ при ньому.
ј
тим часом газета У’ерсонський в≥сникФ
подачею у 4-ох номерах вже надрукувала текст
проекту —татуту м.’ерсона. ≤ перш н≥ж дати
поб≥жний анал≥з цьому документу, хот≥в би
перефразувати в≥доме висловленн¤: покаж≥ть
нам проект статуту м≥ста, ≥ ми скажемо про
моральн≥ устоњ та д≥йсн≥ нам≥ри влади, ¤ка
затвердила такий статут.
«разу
скажу, що принципов≥ положенн¤,
запрпопонован≥ У√ромадським контролемФ
тепер≥шн¤ влада св≥домо в≥дкинула або про≥гнорувала.
ћожна ззовн≥ пор≥вн¤ти: нав≥ть по обТЇму
ц≥ проекти р≥зн¤тьс¤. ћи запропонували 176
статей —татуту, а проект, розроблений п≥д
кер≥вництвом ¬.—альдо маЇ лише куцих 143
статт≥.
¬
ст.95 ношого проекту ми пропонували ввести в
м.’ерсон≥ посаду ”повноваженого з прав
людини, ¤кий обираЇтьс¤ з≥ складу м≥ськоњ
ради. ÷ей уповноважений маЇ право спостер≥гати
за д≥¤ми орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤
щодо неухильного дотриманн¤ прав людини вс≥ма
органами ≥ посадовими особами, надаЇ
безкоштовну юридичну допомогу
представникам територ≥альноњ громади, що Ї
дуже суттЇвим при низькому р≥вн≥ житт¤
херсонц≥в, звертаЇтьс¤ до органу або
посадовоњ особи державноњ та м≥ськоњ влади
з вимогою поновити порушен≥ права особи,
¤ка до нього звернулас¤. Ќаприклад, в
органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ус≥х
скандинавських крањн так≥ уповноважен≥ д≥ють
≥ вже не одне стол≥тт¤. Ќажаль тепер≥шн≥
розробники —татуту ’ерсона в≥дкинули цю ≥дею
≥ не включили норму про ”повноваженого з
прав людини, позбавивши херсонц≥в в пост≥йному
захист≥ своњх прав.
”
—альд≥вському проект≥ —татуту взагал≥ нема
глави, ¤ка б в≥дпов≥дала глав≥ 10 нашого
проекту, ¤ка називаЇтьс¤ "ћ≥сцев≥ ≥н≥ц≥ативи",
≥ передбачаЇ б≥льш спрощену процедуру
захисту прав ≥ ≥нтерес≥в херсонц≥в.
ћи пропонували створити такий ≥нститут
¤к ≥н≥ц≥ативна група при квартальних ≥
будинкових ком≥тетах в 50 ос≥б, ¤ка може бути
суб'Їктом права
м≥сцевоњ ≥н≥ц≥ативи, тобто ц¤ група
херсонц≥в могла б вносити проекти
нормативноЦправових акт≥в, багато р≥шень
можуть ≥н≥ц≥юватись таким суб'Їктом. јле ц¤
пропозиц≥¤ також
не була сприйн¤та д≥ючою владою.
√оловне,
на чому показали себе розробники сальд≥вського
вар≥анту —татуту, так це зв≥сно майнов≥ ≥
грошов≥ питанн¤ сп≥вв≥дносин горожан та
чиновник≥в м≥ста. ‘актично це те слизьке м≥сце,
¤ке показало зайвий раз гнилу хижацьку
природу тепер≥шн≥х правител≥в нашого м≥ста.
ƒив≥тьс¤, шановн≥ херсонц≥.
У√ромадський
контрольФ вважаЇ, що комунальне майно - це
суттЇва основа, ¤ка гарантуЇ багато ≥нших
немайнових в≥дносин. ≤ ми запропонували в
своЇму проект≥ 18 статей аж на трьох стор≥нках,
що стосуютьс¤ комунального майна. јле у
сальд≥вському проект≥ на ц≥ моменти в≥днесено
всього 5 статей, ≥ кожна з них на 1,5 р¤дка, а
всього це зайн¤ло одну шосту частини аркуша
паперу, що нав≥ть дитин≥ носа не п≥д≥треш,
не кажучи вже про б≥льш серйозн≥ м≥сц¤. ƒив≥тьс¤
дал≥.
”
ст. 29 сальд≥вського проекту —татуту взагал≥
не визначено перел≥к об'Їкт≥в
комунальноњ власност≥ виключно
громадського користуванн¤.
ј, наприклад, в ст.137, ¤ку запропонував У√ромадський
контрольФ, ч≥тко виписуЇтьс¤ перел≥к цих
об'Їкт≥в. ÷е об'Їкти комунальноњ власност≥,
¤к≥ виведен≥ ≥з товарноЦгрошового
обороту ≥ не можуть бути передан≥ комусь у
платне користуванн¤ або в≥дчужен≥ органами
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ чи ≥ншими
установами на користь юридичних ≥ ф≥зичних
ос≥б. ƒо таких об'Їкт≥в комунальноњ
власност≥ виключно громадського
користуванн¤ належать: вулиц≥, тротуари,
сквери, парки водойми, берег р≥чки ƒн≥про, в
т. ч. й пл¤ж≥, мости, кладовища, пам'¤тки ≥стор≥њ,
природи, арх≥тектури, культури, мереж≥ газо-,
електро- теплопостачанн¤, водов≥дведенн¤, а
також буд≥вл≥, призначен≥ дл¤
обслуговуванн¤ цього фонду: бойлерн≥,
котельн≥, канал≥зац≥йн≥ споруди ≥ т.д. ÷е
дуже важливо. ≤ головне виписано, що основн≥
активи надаютьс¤ комунальним п≥дприЇмствам
у безоплатне користуванн¤.
«а
час же перебуванн¤ новоњ команди при влад≥
очевидно, що вони брутально нехтують ≥нтересами
територ≥альноњ громади, ѕро ќлен≥ –отов≥й
та ¬олодимиров≥ —альдо приватн≥ ф≥рми та
окрем≥ наближен≥ до м≥ськоњ влади п≥дприЇмц≥
наживаютьс¤ на громад¤нах м≥ста ’ерсона.
Ќ≥де в ”крањн≥ нема такоњ ганьби ≥ такого
порушенн¤, ¤ке, на жаль, ≥ дос≥ поки що
прикриваЇтьс¤ органами прокуратури - це
експлуатац≥¤ м≥ських кладовищ в приватних
ц≥л¤х з метою наживи. ¬они перебувають у
користуванн≥ “ќ¬, ¤ке ран≥ше очолювала пан≥
–отова. «а час њњ кар'Їри вона неодноразово
очолювала “овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю,
≥ тим ф≥рмам, ¤к≥ вона очолювала, в≥д м≥ського
комунального майна було в≥дламано дуже
лас≥ шматки: пл¤ж≥, комунальний транспорт,
особливо, ¤кий перебуваЇ у власност≥ ∆ ќ, ну
й т≥ ж кладовища. “ут порушуютьс¤ природне
право людей на те, щоб влада хоча б не
наживалас¤ за њх рахунок. ≤ тому
невключенн¤ таких статей у проект —татуту
говорить про подальш≥ нам≥ри також
незаконно використовувати виключно
громадське майно. ÷е дуже серйозне моральне,
а ¤
вважаю
й юридичне порушенн¤.
“ому
що в≥дпов≥дн≥ нормативноЦправов≥ акти, ¤к≥
прийн¤т≥ на загальнодержавному р≥вн≥,
заборон¤ють передавати в оренду ≥ платне
користуванн¤ кладовища ≥ т. ≥н.
ƒал≥,
в розд≥л≥ 3 сальд≥вського —татуту, ¤кий дуже
малий, не передбачено створенн¤ ≥ утриманн¤
фонду соц≥ального комунального житла
дл¤ малозабезпечених, безпритульних
мешканц≥в
м≥ста.
Ђ√ромадський контрольї напол¤гаЇ на тому,
щоб таке житло в м≥ст≥ було. “а й житт¤
показуЇ, що таке житло повинно бути. ќн 18-го
липн¤ ц. р. до нашоњ громадськой приймальн≥
зайшов гр-н јнищенко ќлександр ћакарович,
¤кий неодноразово бачив у бурТ¤нах на
берез≥ р≥чки ¬≥рьовчиноњ чолов≥ка, ¤кий маЇ
пр≥звище Ќик≥шин ¬.ƒ. 1941 року народженн¤,
при ньому Ї вс≥ документи. јле дол¤ жорстоко
до нього поставилас¤, бо коли в≥н виписавс¤
на ≥нвал≥дн≥й кол¤сц≥ ≥з л≥карн≥ та
добравс¤ до свого житла, ви¤вилос¤, що житла
в≥н вже не маЇ, бо його онучка, ≥ схоже
незаконно, продала житло ≥ншим. Ђ√ромадський
контрольї в≥дгукнувс¤ на б≥ду ≥ звернувс¤
до в≥дпов≥дних ≥нстанц≥й л≥карн¤них
заклад≥в, управл≥нн¤ соц≥ального захисту
населенн¤, обласного управл≥нн¤ внутр≥шн≥х
справ. јле зразу виникла велика проблема, де
хоч би ¤кийсь час м≥г пережити, поки все
владнаЇтьс¤ ≥нвал≥д, щоб не тин¤тис¤ у бурТ¤нах
разом ≥з бездомними собаками.
“акож
в проект≥ сальд≥вського —татуту суттЇво
обмежуЇтьс¤ право херсонц≥в на те, щоб щом≥с¤ц¤
њх приймав м≥ський голова, секретар м≥ськоњ
ради, заступники м≥ського голови. ¬ статт≥
135 проекту —татуту, розробленого командою
мера, дуже куцо, обмежено виписано, що Упосадов≥
особи м≥ського самовр¤дуванн¤ повинн≥ щом≥с¤ц¤
проводити прийом жител≥в м≥ста з особистих
питаньФ. ћи ж ч≥тко зазначаЇмо в ст.170
нашого проекту, Ущо м≥ський голова, його
заступники, секретар м≥ськоњ ради
повинн≥ щом≥с¤ц¤ проводити прийом громад¤н
з особистих питаньФ. ÷е норма, ¤ка реал≥зуЇтьс¤,
¤кщо не в ус≥х, то в б≥льшост≥ м≥ст ”крањни.
јле м≥ський голова з≥ своЇю командою,
мабуть, хочуть уникнути такого суттЇвого
обовТ¤зку.
÷е, ми вважаЇмо, пос¤ганн¤ на демократичн≥
засади житт¤ в м≥ст≥ ’ерсон≥.
якщо пор≥вн¤ти цей проект ≥ той, що ми
запропонували 15 с≥чн¤, то в≥н значно
позбавлений демократичност≥. ƒемос Ц народ,
≥ ц≥Їњ демократичност≥ не вистачаЇ у план≥
дов≥ри жител¤м, ц¤ влада боњтьс¤ жител≥в,
вона њм не дов≥р¤Ї. Ќу, наприклад, у статт≥ 99
сальд≥вського проекту —татуту не
передбачено те, що ми запропонували в статт≥
73: кр≥м передбачених в≥дпов≥дними главами
цього —татуту можуть бути використан≥ так≥
форми участ≥ жител≥в м≥ста в зд≥йсненн≥ м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ , ¤к право участ≥ у масових
акц≥¤х, метою проведенн¤ ¤ких Ї приверненн¤
уваги орган≥в ≥ посадових ос≥б орган≥в м≥ського
самовр¤дуванн¤ до актуальних проблем
загальном≥ського значенн¤ або проблем соц≥ального
забезпеченн¤, охорони навколишнього
середовища, п≥дтриманн¤ громадськоњ
безпеки, ¤к≥ потребують негайного вир≥шенн¤.
ј також виконанн¤ на громадських засадах
роб≥т по благоустрою територ≥њ м≥ста,
наданню послуг соц≥ально незахищеним
верствам населенн¤ Ц ц≥ норми не вв≥йшли до
—татуту розробленому командою мера. „ому?
“ому, що вони мабуть бо¤тьс¤
безпосереднього
волеви¤вленн¤ херсонц≥в , тому що страх
такий вже посилюЇтьс¤ з кожною сес≥Їю м≥ськоњ
ради: буквально жодноњ сес≥њ не було, ¤ка б
не п≥кетувалас¤ херсонц¤ми, тому що весь
час накопичуютьс¤ питанн¤, ¤к≥ дуже сильно
б'ють
сотн¤х тис¤ч херсонц≥в.
«вичайно —татут не може обмежити право
громад¤н , бо Ї закони. јле —татут Ц це також
Ї важливий нормативно - правовий акт ≥
правовий ≥нструмент, ¤кий може намагатись
обмежити громад¤н. я вважаю, що не включенн¤
таких положень пересл≥дуЇ мету обмежити
права херсонц≥в.
я також вважаю, що ¤кщо не даЇтьс¤ права
на громадських засадах виконанн¤ роб≥т по
благоустрою м≥ста та наданн¤ соц≥альних
послуг, пересл≥дуЇтьс¤ мета п≥дтримати
монопол≥ю посадових ос≥б. “обто все, що
зараз в ’ерсон≥ не робитьс¤ Ц все за грош≥ ≥
за спекул¤тивн≥ грош≥. ј ¤кщо з'¤витьс¤
¤кийсь конкурент, ¤кий маЇ десь червоний
хрест на капелюшку, чи
символ≥ку, що в≥н член ¤коњсь орган≥зац≥њ
або просто громад¤ни вийдуть на суботник,
що позбавить можливост≥ в≥дпов≥дн≥
структуру брати грош≥ за ц≥ послуги, то
цього влада боњтьс¤ ≥ не даЇ права
херсонц¤м самоорган≥зовуватись.
”
статт≥ 109 сальд≥вського —татуту не
зазначено право в≥дклику депутата. ¬ нашому
проект≥ це Ї , ≥ ми знаЇмо, що в «акон≥ "ѕро
статус депутата м≥сцевих рад" був ч≥тко
виписаний механ≥зм, але у проект≥ —татуту
територ≥альноњ громади м≥ста повинно бути
виписано, щоб херсонц≥ знали, бо не вс≥ ж
читають закони, мають вищу юридичну осв≥ту.
я вважаю, що громад¤ни повинн≥ знати, що
можуть бути припинен≥ повноваженн¤
депутата м≥сцевих рад . ÷ей момент був св≥домо
випущений.
ƒал≥
ми вважаЇмо, що треба доповнити в≥дпов≥дн≥
статт≥ сальд≥вського вар≥анту таким чином,
що не т≥льки р≥шенн¤ м≥ськоњ ради повинн≥
оприлюднюватись у в≥дпов≥дних друкованих
засобах, щоб довести до в≥дома громад¤н, а
лише пот≥м набували юридичноњ сили. “ому що,
наприклад, р≥шенн¤ є145 в≥д 13 травн¤ Уѕро п≥двищенн¤
ц≥н ≥ тариф≥в на подачу
води ≥ в≥дведенн¤ канал≥зац≥њФ - це
такий нормативний акт , ¤кий збудив спок≥й
сотень тис¤ч людей. ≤ тому хай все жЦтаки
буде передбачена така процедура, вона
забезпечить ≥нформативн≥сть процесу
прийн¤тт¤ таких р≥шень, бо люди здеб≥льшого
не знають, ¤к≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤.
“ут
ми п≥д≥йшли до самого основного, тут нав≥ть
преамбулу таку можна сказати: покаж≥ть нам
проект —татуту, ≥ ми скажемо про ваш≥
моральн≥ устоњ та ваш≥ д≥йсн≥ нам≥ри.
Ќу,
а ¤кщо пор≥вн¤ти 169 статтю, ¤ку ми
запропонували, ≥ 134 статтю сальд≥вського
—татуту, то побачимо, що
вкрай обмежене право жител≥в м≥ста
’ерсона на отриманн¤ ≥нформац≥њ. ќт ми
можемо почитати нашу статтю: жител≥ м≥ста
мають право на отриманн¤ достов≥рноњ ≥нформац≥њ
щодо д≥¤льност≥ орган≥в ≥ посадових ос≥б м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, ¤ка може включати в≥домост≥
про структуру та чисельний склад орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, компетенц≥ю орган≥в ≥
посадових ос≥б, призначенн¤ та зв≥льненн¤
посадових ос≥б, зм≥ст документ≥в ≥ р≥шень
м≥сцевоњ ради за вин¤тком документ≥в з
обмеженим доступом, поточну д≥¤льн≥сть ≥
плани роботи посадових ос≥б, позиц≥ю цих
орган≥в ≥ посадових ос≥б з найважлив≥ших
питань житт¤ м≥ста, ≥ншу ≥нформац≥ю зг≥дно
чинного законодавства. Ќе включенн¤ цих
пункт≥в вказуЇ на пос¤ганн¤ обмежити
херсонц≥в у доступ≥ до ≥нформац≥њ.
¬загал≥
у запропонованому проект≥ в≥дсутн¤ така
норма, ¤ку ми запропонували у статт≥ 174
нашого вар≥анту, де записано, що висновок
суду про визначенн¤ нев≥дпов≥дност≥ акт≥в
орган≥в або ос≥б орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, онституц≥њ ”крањни ≥ д≥ючого
законодавства Ї п≥дставою до перегл¤ду або
скасуванн¤ зазначених акт≥в. ¬≥дома все ж-таки
практика
прийн¤тт¤ незаконних р≥шень, ≥ багато Ї
факт≥в, коли люди намагаютьс¤ через суди
захистити своњ права, а посадов≥ особи на
чол≥ з м≥ським головою не хочуть виконувати
цих р≥шень.
Ќе
включено також ще один суттЇвий момент, що
надаЇ можлив≥сть
дл¤ подальших
зловживань. Ќе прописано наступне: що
орган≥зац≥¤ та проведенн¤ процедур закуп≥вл≥
товар≥в, роб≥т, послуг за кошти м≥сцевого
бюджету зд≥йснюютьс¤ пост≥йно
д≥ючим м≥ським тендерним ком≥тетом. ¬
сальд≥вському проект≥ цього не визначено,
таким чином вс≥м командуватимуть чиновники,
а громада не матиме можливост≥ дл¤
контролю за витрачанн¤м бюджетних кошт≥в.
«а
проектом м≥ськоњ ради надаЇтьс¤ таке право
дл¤ громад¤н, ¤к прийти на сес≥ю, подивитись,
¤к працюють депутати. ƒл¤ цього потр≥бно
подавати за¤вку секретарю м≥ськоњ ради. ћи
пропонували, щоб це був дводенний терм≥н,
але чиновники виписали пТ¤ть
дн≥в, але це забагато, люди можуть не
встигнути подати за¤вку. ћи вважаЇмо, що це
не дуже гарний, нещирий зах≥д, щоб позбути
права ¤комога б≥льше людей бути присутн≥ми
на сес≥њ.
¬≥дсутн≥й
також розд≥л "ѕравова основа —татуту",
тобто не треба робити таЇмниц≥ з процесу
розробки —татуту, ¤к в≥н народжуЇтьс¤ ≥
¤кий процес внесенн¤ зм≥н та доповнень до
—татуту. ” нас же виписана правова основа
—татуту ≥ в≥дпов≥дно процедура ≥ строки
внесенн¤ зм≥н та доповнень до нього.
ќсь
коротко т≥ пропозиц≥њ, внесенн¤ ¤ких ми
вважаЇмо вкрай важливими. ¬ першу чергу дл¤
того, щоб не чиновники при влад≥
розпор¤джалис¤ дол¤ми людей та њх майном ≥
доходами, а херсонц≥ мали правов≥ гарант≥њ
дл¤ того, щоб вони не т≥льки в≥дчували себе,
а й були фактичними господар¤ми в м≥ст≥. ÷е
≥ Ї мета дос¤гненн¤ того стану демократ≥њ,
¤кого сьогодн≥ нема, але ¤кий вкрай вс≥м
потр≥бний.
повернутис¤ до головноњ стор≥нки