÷≥нн≥сть статуту дл¤ город¤н: роздуми профес≥онала
Ћариса ќленковська, кер≥вник ѕ≥вденноукрањнського рег≥онального навчального центру
Уѕартнерства громад ”крањна Ц —ЎјФ, 22 липн¤ 2003 р.
Ќ≥ дл¤ кого не секрет, ≥ кожен п≥дприЇмець сьогодн≥ знаЇ, що оформлюючи себе ¤к юридичну особу, в≥н обов'¤зково подаЇ св≥й статут. „омусь у нас не прийн¤то думати про те, що територ≥альна громада теж може бути юридичною особою, бо маЇ вс≥ ознаки: вона маЇ своЇ майно, своњх член≥в, своњ права та обов'¤зки, за ¤кими власне ≥ живе.
“о в≥дпов≥дно документом, ¤кий все це закр≥плюЇ ≥ Ї —татут територ≥альноњ громади. √ромада стаЇ юридичною особою. ÷е головний документ, ¤кий надаЇ право територ≥альн≥й громад≥ делегувати можлив≥сть управл¤ти своњм бюджетом ≥ майном м≥ськ≥й рад≥. “ак, мен≥ можуть закинути, що ≥снуЇ онституц≥¤ ”крањни, «акон "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤", але жоден з нас не п≥дписав документа, про те, що ми надаЇмо депутатам право розпор¤джатис¤ майном громади. ќсь це й буде наша письмова згода. ÷е Ц перше.
ƒруге, думаю, що головна ц≥нн≥сть —татуту ¤к раз ≥ пол¤гаЇ в тому, що громад¤ни починають усв≥домлювати, що вони не просто ном≥нальн≥ жител≥ м≥ста, а Ї власниками частки майна в цьому м≥ст≥, що вони мають право знати, ¤к цим майном управл¤ють, ≥ вона маЇ право впливати на процес управл≥нн¤. ÷ей момент дуже важливий ≥ в план≥ обговоренн¤ —татуту ≥ власне його зм≥сту.
Ќаш –ег≥ональний центр прийн¤в участь у розробц≥ дуже багатьох —татут≥в. ≤ ми завжди дуже багато прид≥л¤ли уваги ч≥ткому окресленню важел≥в впливу територ≥альноњ громади на процес управл≥нн¤ своњм майном, захист майна та впливу на поганих власник≥в. ѕодив≥тьс¤ ск≥льки в нас занедбаних будинк≥в, ск≥льки в нас недобудованих споруд, ск≥льки п≥дприЇмств, ¤к≥ не працюють, а займають багато виробничих площ, ¤к≥ мають сер'йозну економ≥чну варт≥сть. “обто громада недоотримала фонди, ¤к≥ б п≥шли на соц≥альн≥ нужди Ц це комп'ютери, ¤к≥ ми не купили в своњ школи, волейбольн≥ м'¤ч≥ , ¤к≥ ми не дали своњм д≥т¤м, це все, чого нам з вами не вистачаЇ.
“ретЇ: м≥сто - це живий орган≥зм, воно функц≥онуЇ за своњми законами. ≤ треба ч≥тко визначити: чи це Їдина ун≥тарна територ≥¤, чи це територ≥¤ под≥лена на райони. як≥ ще структурн≥ п≥дрозд≥ли Ї в середин≥ м≥ста . якщо райони Ї , то повинн≥ ч≥тко бути виписан≥ њх функц≥њ, повноваженн¤ районних рад, визначити бюджетн≥ можливост≥, дл¤ того, щоб вони не просто ≥снували, а д≥йсно усв≥домлювали себе господар¤ми на своњй територ≥њ. ј ¤кщо м≥сто в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д на¤вност≥ район≥в, то це повинно бути закр≥плено у статут≥.
¬≥домо, що б≥льш≥сть проблем в житт≥ кожноњ людини, в житт≥ кожного б≥знесу виникають, ¤кщо не ч≥тко окреслен≥ правила гри. я думаю, що сам процес п≥дготовки —татуту, можлив≥сть с≥сти за один ст≥л ≥ обговорити вс≥ питанн¤, ¤к≥ турбують нас з вами Ц це надзвичайно важливо. ≤ сьогодн≥ така можлив≥сть Ї у кожного. —татут опубл≥кований, працюЇ робоча група, ¤ка вносить своњ пропозиц≥њ, ≥ кожний мешканець може додати щось своЇ.
я думаю, що час звинувачувати когось вже минув. “епер треба думати, що кожен з нас може зробити дл¤ м≥ста. ўоб ми не заплющували оч≥ в≥д сорому, коли ведемо по вулиц¤х м≥ста своњх гостей ≥ проминаЇмо пам'¤тники арх≥тектури ≥ ≥стор≥њ в жахливому стан≥. ≤ першим кроком стане прийн¤тт¤ —татуту херсонськоњ громади.
повернутис¤ до головноњ стор≥нки