Обговорення Статуту територіальної громади міста Херсона
Сергій Кириченко, "Громадський контроль", 21 липня 2003 р.
Друкуємо статтю голови Херсонського міського осередку ВГО "Громадський контроль", народного депутата України другого та третього скликань, кандидата юридичних наук Сергія Кириченко.
Херсонський міський осередок ВГО "Громадський контроль" підготував і надіслав на розгляд міському голові Володимиру Сальдо проект Статуту територіальної громади міста Херсона листом за № 14 від 15 січня 2003 року. Ми висловили готовність взяти участь у доопрацюванні проекту цього важливого для жителів міста документу. Але лише отримали листа, в якому від імені мера висловлено подяку за активну участь у процесі розробки Статуту, і що внесення пропозицій та їх розгляд плануються у другому кварталі цього року. На жаль на цьому співпраця завершилась.
Отож переді мною лежать два варіанти проектів Статуту: той, який ми внесли, і той, що внесений групою розробників на чолі із В.Сальдо на обговорення сесією міської ради.
Нічого з того, що ми пропонували, принципові положення не ввійшли. Можна ззовні порівняти: навіть по обєму ці проекти різняться. Ми запропонували 176 статей, тут 143 статті.
Вважаю дуже важливою проблему дотримання прав свобод людини. Ми в нашому проекті, стаття 95, запропонували ввести такий інститут, як Уповноважений з прав людини, який обирається зі складу міської ради. І мені дуже приємно, що у місті Нова Каховка такий інститут є. Уповноважений з прав людини покликаний спостерігати за діями органів місцевого самоврядування щодо неухильного дотримання прав людини, надавати безкоштовну юридичну допомогу представникам територіальної громади, що є дуже суттєвим при низькому рівні життя херсонців, звертатися до органу або посадової особи державної чи міської влади з вимогою поновити порушені права особи, яка до нього звернулася. Це здається ніби дрібниця, але цього елементу не вистачає.
Наступний момент. Дуже велика кількість підписів у статті 81 передбачається для проведення громадських слухань: щоб ініціювати громадські слухання, необхідно зібрати 400 підписів. Я вважаю, це забагато.
Взагалі у цьому проекті нема глави, яка б відповідала главі 10 нашого проекту, яка називається "Місцеві ініціативи", і передбачає більш спрощену процедуру захисту прав і інтересів херсонців. Ми пропонували створити такий інститут як ініціативна група при квартальних і будинкових комітетах в 50 осіб, яка може бути суб'єктом права місцевої ініціативи. Тобто вони можуть вносити проекти нормативноправових актів, багато рішень можуть ініціюватись таким суб'єктом . Але ця пропозиція також не була сприйнята.
Якщо порівняти цей проект і той, що ми запропонували 15 січня, то він значно менш демократичний. Демос народ. І демократичності не вистачає у плані довіри жителям. Ось, наприклад, у статті 99 проекту Статуту, що зараз обговорюється, не міститься те, що ми запропонували в статті 73: крім передбачених відповідними главами цього Статуту, можуть бути використані такі форми участі жителів міста в здійсненні місцевого самоврядування, як право участі громадян у масових акціях, метою проведення яких є привернення уваги органів і посадових осіб органів міського самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення або проблем соціального забезпечення, охорони навколишнього середовища, підтримання громадської безпеки, які потребують негайного вирішення. Не ввійшли до Статуту, розробленому командою мера також норми про виконання на громадських засадах робіт по благоустрою території міста, наданню послуг соціально незахищеним верствам населення. Звичайно, Статут не може обмежити право громадян, бо є закони. Але Статут громади міста це також є важливий нормативно - правовий акт і правовий інструмент, який в нещирих руках можуть намагатись викоритати для обмеження прав громадян.
У статті 109 Статуту, запропонованого до обговорення, не зазначено право відкликання депутата. В проекті Громадського контролю це є, і ми знаємо, що в Законі "Про статус депутатів місцевих рад" чітко визначений механізм і підстави для відкликання. Але у проекті Статуту територіальної громади міста повинно бути виписано, щоб херсонці знали про таку можливість, бо не всі ж читають закони і відають, що можуть бути достроково припинені повноваження депутатів місцевих рад. Особливо коли вони не виконують своїх передвиборчих зобовязань перед виборцями. Цей момент розробниками від влади був свідомо випущений.
Далі ми вважаємо, що треба доповнити відповідні статті обговорюваного варіанту таким чином, що не тільки рішення міської ради, а й рішення міськвиконкому повинні оприлюднюватись у відповідних друкованих засобах, щоб довести їх до відома громадян. І щоб лише після оприлюднення вони набували юридичної сили. Хай все жтаки буде передбачена така процедура, вона забезпечить інформативність процесу прийняття важливих рішень, бо люди здебільшого не знають, які рішення приймаються, а тому позбавлені можливості своєчасно захищатися від посягань на їх права.
Тут ми підійшли до самого основного, до квінтесенції сенсу прийняття Статуту. Мова йде про майнові питання, питання власності. Цікаво проаналізувати розділ щодо комунальної власності, наприклад, ст. 29 запропонованого проекту: взагалі не визначено перелік об'єктів комунальної власності виключно громадського користування. А, наприклад, в ст.137, яку ми запропонували, чітко виписується перелік цих об'єктів. Це об'єкти комунальної власності, які виведені із товарногрошового обороту і не можуть бути передані комусь у платне користування або відчужені органами місцевого самоврядування чи іншими установами на користь юридичних і фізичних осіб. До таких об'єктів комунальної власності виключно громадського користування належать: вулиці, тротуари, сквери, парки водойми, берег річки Дніпро, в т. ч. й пляжі, мости, кладовища, пам'ятки історії, природи, архітектури, культури, мережі газо-, електро- теплопостачання, водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду: бойлерні, котельні, каналізаційні споруди і т.д. Це дуже важливо. І головне виписано, що основні активи надаються комунальним підприємствам у безоплатне користування.
Ми вважаємо, що комунальне майно - це суттєва основа, яка гарантує багато інших немайнових відносин. Так у проекті, що обговорюється, на ці моменти віднесено всього 5 статей, і кожна з них на 1,5 рядка. Тоді, як ми запропонували у своєму проекті 18 статей на трьох сторінках, що стосуються комунального майна. А це ж зовсім різний рівень правового регулювання майнових відносин. Тобто у варіанті проекту Статуту Громадського контролю людина, її права і свободи в центрі уваги. А у розробників проекту від міської влади головна мета проглядається як можливість чиновників від влади поживитися за рахунок територіальної громади (херсонців).
Далі, в розділі 3, який дуже малий, не передбачено створення і утримання фонду соціального комунального житла для малозабезпечених, безпритульних мешканців міста. А в нашому проекті це виписано чітко.
Ну, а якщо порівняти 169 статтю, яку ми запропонували, і 134 статтю обговорюваного Статуту, то побачимо, що вкрай обмежене право жителів міста Херсона на отримання інформації. От ми можемо почитати нашу статтю: жителі міста мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може включати відомості про структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування, компетенцію органів і посадових осіб, призначення та звільнення посадових осіб, зміст документів і рішень місцевої ради за винятком документів з обмеженим доступом, поточну діяльність і плани роботи посадових осіб, позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста, іншу інформацію згідно чинного законодавства. Невключення цих пунктів обмежує херсонців у доступі до інформації.
Також суттєво обмежується право херсонців на те, щоб щомісяця їх приймав міський голова, секретар міської ради, заступники. В статті 135 обговорюваного Статуту дуже обмежено виписано, що посадові особи міського самоврядування повинні щомісяця проводити прийом жителів міста з особистих питань. Ми ж чітко зазначаємо, що міський голова, його заступники, секретар міської ради повинні щомісяця проводити прийом громадян з особистих питань. Це норма, яка реалізується, якщо не в усіх, то в більшості міст України
Взагалі у запропонованому проекті відсутня така норма, яку ми запропонували у статті 174 нашого варіанту, де записано, що висновок суду про визначення невідповідності актів органів або осіб органів місцевого самоврядування, Конституції України і діючого законодавства є підставою до перегляду або скасування зазначених актів.
Не включено також ще один суттєвий момент, що організація та проведення процедур закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти місцевого бюджету здійснюються постійно діючим міським тендерним комітетом Це дає можливість чиновникам керувати цим процесом, а громада не матиме змоги для контролю за витрачанням бюджетних коштів. Проект Статуту Громадського контролю чітко і прозоро регулює постійно діючий механізм контролю за витрачанням коштів міського бюджету.
За проектом міської ради надається таке право для громадян, як прийти на сесію, подивитись, як працюють депутати. Для цього потрібно подавати заявку секретарю міської ради. Ми пропонували, щоб це був дводенний термін, але у запропонованому Статуті вказується 5 днів. Але це забагато, люди можуть не встигнути подати заявку, що зробить неможливим реалізацію цього права.
Відсутній також розділ "Правова основа Статуту", тобто нема прозорості у процесі розробки Статуту: як він народжується і який процес внесення змін та доповнень до Статуту. У нас же виписана правова основа Статуту і, відповідно, процедура і строки внесення змін та доповнень до нього.
Ось коротко ті пропозиції, внесення яких ми вважаємо вкрай важливими. В першу чергу для того, щоб не чиновники при владі розпоряджалися долями людей та їх майном і доходами, а херсонці мали правові гарантії для того, щоб вони не тільки відчували себе, а й були фактичними господарями в місті. Це і є демократія, якої сьогодні нема, але яка вкрай всім потрібна.
повернутися до головної сторінки
Інтернет-видання
Політична Херсонщина
Інформаційний проект
Херсонської обласної організації
Комітету
виборців
України
