Ѕезчасс¤ мине, а ≥скру майбутнього в д≥т¤х
треба запалювати вже сьогодн≥
—тан≥слав
Ќ≤ ќЋј™Ќ ќ, народний депутат ”крањни,
голова ом≥тету ¬ерховноњ –ади ”крањни з
питань науки ≥ осв≥ти, секретар ѕол≥тради
—оц≥ал≥стичноњ парт≥њ ”крањни.
"—≥льськ≥ в≥ст≥" 2003.09.02
ѕочавс¤
навчальний р≥к...
ѕерше вересн¤ - початок нового навчального
року. «авжди це був день радост≥
дл¤ батьк≥в ≥ д≥тей. ÷ього ж року сотн≥
тис¤ч школ¤р≥в ≥ њхн≥х наставник≥в
п≥шли до с≥льських шк≥л без радост≥. «лидн≥
≥ нестатки обс≥ли середню школу,
профтехучилища, вузи.
ћо¤ серпнева депутатська пошта переповнена,
на жаль, листами ≥з р≥дного
виборчого округу на ’ерсонщин≥, з ус≥Їњ
”крањни запитанн¤ми: ¤к спор¤дити
д≥тей до школи, до техн≥куму, вузу? як њх
од¤гти, взути, нагодувати? —в≥тлана
—таропожева ≥з Ќоводмитр≥вки √ен≥чеського
району, що на ’ерсонщин≥, мати
п'¤ти д≥тей-школ¤р≥в, запитуЇ, за що купити
зошити, ручки, ол≥вц≥, портфел≥,
де вз¤ти од¤г дл¤ д≥ток. Ѕо кучм≥вськ≥ "реформи"
розтрощили село, зробили
безроб≥тними не один м≥льйон наших
громад¤н. —≥м м≥льйон≥в украњнц≥в, багато
з них ≥з вищою осв≥тою, понев≥р¤ютьс¤ в
далекому заруб≥жж≥, працюючи там на
найнепрестижн≥ших роботах, потерпаючи в≥д
знущань ≥ безправ'¤.
Ќа зустр≥чах, у листах батьки, педагоги
запитують: коли ж до школи, вузу,
профтехосв≥ти держава повернетьс¤
обличч¤м? оли ж то буде влада виконувати
онституц≥ю, осв≥т¤нськ≥ закони? „и поверне
5 м≥ль¤рд≥в гривень несплаченого
боргу вчител¤м за ст. 57 «акону "ѕро осв≥ту",
чи платитиме держава за
комунальн≥ послуги с≥льським педагогам?
оли ж то, нарешт≥, вчитель, вчений
будуть у пошан≥ в держави?
¬тор¤ть педагогам студенти. Ѕагато ≥з них
змушен≥ вступати до вуз≥в на
платн≥й основ≥. Ѕо президент, ур¤д грубо ≥гнорують
ст. 53 онституц≥њ, ст. 34
«акону "ѕро вищу осв≥ту" ≥ скорочують
бюджетне навчанн¤. ¬ минулому роц≥ ≥з
запланованих ур¤дом 130 тис¤ч студент≥в на
навчанн¤ за рахунок держави було
прийн¤то близько половини. ¬иходить, що з 700
тис¤ч випускник≥в шк≥л, училищ,
техн≥кум≥в може продовжувати навчатись за
бюджетний кошт лише кожний
одинадц¤тий. ќт ≥ мус¤ть батьки останню
сорочку спродувати, с≥м'ю на голодн≥й
пайц≥ тримати, щоб вчити сина чи доньку.
"ѕозатор≥к ¤ вступила в ћел≥топольську
агротехн≥чну академ≥ю на контрактну
форму навчанн¤, - пише ¬≥ктор≥¤ –ожко ≥з
Ѕалтазар≥вки на ’ерсонщин≥. -
—початку було важко, але вже другий семестр
склала на четв≥рки ≥ п'¤т≥рки. “а
за другий курс сплатити несила було, тому й
в≥драхували мене тор≥к ≥з вузу.
ћати вчителька, а батько безроб≥тний. ј нин≥
аж щемить серце, так хочетьс¤
продовжувати вчитись. я й п≥дробл¤ла, до
будь-¤коњ роботи ставала, але всю
суму за навчанн¤ заробити не в сил≥. Ѕо ж
¤кось жити треба. ƒопомож≥ть!"
“ак≥ листи, зверненн¤ отримую майже щодн¤.
«наю, що ≥ моњ друз≥
депутати-соц≥ал≥сти мають ≥з цим пост≥йний
клоп≥т. –ектори вуз≥в, отримуючи
третину необх≥дного в≥д держави, змушен≥
запроваджувати платне навчанн¤. јле
ж це шл¤х у безвих≥дь! Ѕо про ¤ке платне
навчанн¤ можна говорити, коли дв≥
третини людей живуть за межею б≥дност≥. ј
середн¤ зарплата в осв≥т≥,
медицин≥, культур≥ не дот¤гуЇтьс¤ ≥ до
прожиткового м≥н≥муму. я не кажу вже
про прац≥вник≥в горьованого аграрного
сектору чи пенс≥онер≥в.
ј що ж наша держава, њњ ур¤д, президент ¤к
гарант онституц≥њ? ’≥ба њм не
зрозум≥ло, де брати кошти на осв≥ту ≥ науку?
«акон вимагаЇ 10 в≥дсотк≥в в≥д
нацдоходу спр¤мовувати на осв≥ту, 1,7 в≥дсотка
- на науку. ћи ж маЇмо в цьому
роц≥ в≥дпов≥дно 4,5 ≥ 0,3 в≥дсотка. ƒоки ж то
ненаситн≥ ол≥гархи, ¤к≥ мають
уже багатом≥ль¤рдн≥ доходи ≥ ¤ким
президент щедро в≥ддаЇ державне майно, њхн≥
владн≥ покровител≥ будуть шматувати економ≥ку
”крањни? “ор≥к троЇ громад¤н
”крањни (правда, жоден ≥з них не Ї чомусь
представником титульноњ нац≥њ, ¤к
тут не станеш нац≥онал≥стом?) ув≥йшли до
складу найбагатших сх≥дноЇвропейц≥в.
” цьому роц≥ таких уже 5! –остемо ж ми, гей!
ѕри цьому кожен ≥з цих
скоробагатьк≥в маЇ так≥ багатства, ¤ких би
вистачило на р≥к, щоб виплачувати
вс≥ доплати педагогам за статтею 57 «акону
”крањни "ѕро осв≥ту". ћав рац≥ю
грецький ф≥лософ —олон, ¤кий говорив, що
багачам заради отриманн¤ багатства
н≥¤коњ м≥ри немаЇ. ј ≥тал≥Їць ћак≥авелл≥,
котрого часто цитуЇ учма, таких
д≥лк≥в ще колись попереджав, що н≥¤к≥
фортец≥ не вр¤тують володар¤, ¤кий
забуваЇ про св≥й народ. „и владц≥, ол≥гархи
забули про кол≥њвщину, ∆овтневу
революц≥ю? ƒумають нин≥, що в≥дгородилис¤
в≥д людей мурами, броньованими
"ћерседесами", охоронц¤ми? Ќ≥, не
вбережутьс¤, не сховаютьс¤ в≥д людського
гн≥ву. ÷е - не погроза, це законом≥рний насл≥док
пол≥тики кучм≥вщини.
оли я говорю на зустр≥чах ≥з с≥льськими
педагогами про ц≥ проблеми, то вони
мене розум≥ють ≥ п≥дтримують. оли ж
закликаю до активних пол≥тичних д≥й,
знаходжу розум≥нн¤ не у вс≥х. ƒе¤к≥
педагоги, нав≥ть ≥з високими науковими
ступен¤ми, часто-густо займають традиц≥йну
дл¤ украњнського обивател¤ позиц≥ю
- мо¤ хата скраю. Ѕагато вчител≥в занепали
духом ≥ н≥ в що не в≥р¤ть. ≤
найголовн≥ше, дехто вважаЇ таку позиц≥ю
правильною. Ќ≥ ≥ ще раз н≥! Ѕо ж
господар¤ми в ”крањн≥ Ї ми з вами, шановн≥
колеги-педагоги! ¬≥д нашоњ позиц≥њ
залежить дуже багато. “им б≥льше, що до
нових президентських перегон≥в
залишилось зовс≥м мало часу. ћи повинн≥ зм≥нити
ситуац≥ю на краще, зробити
”крањну р≥дним домом дл¤ б≥льшост≥
громад¤н, а не сир≥тським притулком, ¤кою
Ї вона сьогодн≥.
ƒепутати-соц≥ал≥сти вважають своњм пр≥оритетом
турботу про с≥льську осв≥ту ≥
науку, про майбутнЇ нашоњ крањни. ‘ракц≥¤
—оц≥ал≥стичноњ парт≥њ при розпод≥л≥
портфел≥в кер≥вник≥в ком≥тет≥в ¬ерховноњ
–ади вибрала дл¤ себе не ком≥тет з
банк≥в чи п≥дприЇмництва, а вз¤ла важку й в≥дпов≥дальну
ношу - ком≥тет з
науки ≥ осв≥ти. —аме нашими зусилл¤ми в 1996
роц≥ в≥дновлено положенн¤ про
повну обов'¤зкову, безкоштовну середню осв≥ту.
÷им самим ми не допустили
закритт¤ майже 10 тис¤ч с≥льських середн≥х
шк≥л.
” 1998 роц≥ соц≥ал≥сти ≥н≥ц≥ювали закон "ѕро
профтехосв≥ту", ¤ким зберегли
в≥д руйнац≥њ систему п≥дготовки роб≥тничоњ
зм≥ни. Ќашими зусилл¤ми в закон
"ѕро вищу школу" закладено норми, ¤к≥
передбачають зб≥льшенн¤ державного
замовленн¤ на кадри, посилюють автоном≥ю
вуз≥в, запроваджують демократичн≥
норми внутр≥вуз≥вського житт¤, виборн≥сть
ректор≥в, декан≥в, професор≥в,
доцент≥в. —оц≥ал≥сти активно боролис¤ за
збереженн¤ дошк≥льних ≥ позашк≥льних
заклад≥в осв≥ти.
—аме нашою волею ≥ розумом в ”крањн≥
започаткован≥ реальн≥ кроки соц≥ального
захисту педагог≥в. « нашоњ ≥н≥ц≥ативи було
прийн¤то ст. 57 «акону "ѕро
осв≥ту", ст. 24 «акону "ѕро наукову ≥
науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть". –озпочат≥
виплати вчител¤м за стаж, на л≥куванн¤,
творчу активну роботу. ћи добилис¤ ≥
в цьому роц≥, хай незначного, але все-таки п≥двищенн¤
зарплати, хоч в
ур¤дово-президентському бюджет≥ цього не
передбачалос¤ зовс≥м. ÷е саме з
нашоњ ≥н≥ц≥ативи в ”крањн≥ п≥дручники
стали безплатними дл¤ школ¤р≥в,
в≥дновлено комп'ютеризац≥ю с≥льськоњ школи.
≤ дал≥ соц≥ал≥сти дбатимуть, щоб зрушенн¤
на осв≥т¤нськ≥й нив≥ були
реальними, вагомими.
оли мене запитують, ¤к≥ реформи потр≥бн≥ в
осв≥т≥, то ¤, пов≥рте мен≥, вже
боюс¤ цих сл≥в. ¬они в мене асоц≥юютьс¤ ≥з
звичними дл¤ кучм≥вського безчасс¤
словами "руйнац≥¤", "закритт¤",
"скороченн¤"... як≥ реформи потр≥бн≥
сонцю чи
чистому джерелу, зор¤м, що щоденно вказують
дорогу мореплавц¤м? Ћюд¤м, ¤к ≥
њм, просто не треба заважати.
олись јнтуан де —ент-≈кзюпер≥ сказав так≥
слова: ми навчились плавати, ¤к
риби, л≥тати, ¤к птахи, залишилось навчитись
бути людьми. «авданн¤ вчител¤ -
навчити д≥тей бути людьми. ÷е завданн¤
в≥ков≥чне, ¤к сама «емл¤ ≥ —в≥т. Ќе
потр≥бно, за висловом √ригор≥¤ —ковороди,
вчити ¤блуню родити ¤блука, сл≥д
лише в≥д≥гнати свиней в≥д кор≥нн¤, щоб не
знищили дерева. ќсь ¤кою мусить
бути роль держави, ось ¤к≥ потр≥бн≥ реформи.
“ому головна турбота держави -
допомогти школ≥, вузов≥, профтехучилищу
орган≥зувати навчально-виховний
процес, забезпечити њх ус≥м необх≥дним:
теплом, св≥тлом, приладд¤м, а
педагогам дати пристойну платню. ≤ наш≥
розумн≥, мудр≥ вчител≥ навчать д≥тей
добру ≥ люд¤ност≥, дадуть д≥т¤м м≥цн≥
знанн¤ ≥ в≥ру в справедлив≥сть. Ќе
зм≥ною к≥лькост≥ бал≥в ≥ семестр≥в, перев≥рками
≥ конкурсами рухаЇтьс¤
осв≥та. ѕрогрес держави забезпечуЇтьс¤
реальною п≥дтримкою осв≥ти ≥ науки.
” ц≥ вереснев≥ дн≥ хочетьс¤ побажати вс≥м
учител¤м, ¤к колись говорив ¬. ќ.
—ухомлинський, "≥скри" в душ≥, активноњ
життЇвоњ позиц≥њ ≥ в≥ри в наше
майбутнЇ. Ѕезчасс¤ реакц≥њ мине, а кувати це
майбутнЇ треба в дит¤чих душах
уже сьогодн≥.
повернутис¤ до головноњ стор≥нки