"Підводні камені" президентських ініціатив: регіональна точка зору
Михайло Гончар, “Вільний вибір”
У Херсоні відбувся Круглий стіл "Перспективи проведення політичної реформи: регіональна точка зору". У його роботі взяли участь депутати О.Беспалов та К.Самойлик, екс-депутати С.Кириченко та Г.Найда, а також регіональні громадські та політичні діячі
Сьогодні, ми живемо у такий визначальний для усіх час, коли докорінно може змінитися уся політична, економічна, соціальна ситуація в державі. Народ очікує якогось буму, що так - чи інакше звалиться йому на голову. А "бум" цей з однієї сторони начебто і зрозумілий, а з іншої - покритий завісою утаємниченості і мороку.
Обговорити, зрозуміти і дати аналіз пропозиціям Президента спробували 29 березня у Херсоні учасники круглого столу "Перспективи проведення політичної реформи в Україні: регіональна точка зору", а серед них були регіональні політичні діячі, представники органів державної влади, народні депутати, депутати місцевих рад, вчені, журналісти. Організатором цього заходу виступив Європейський Інститут Політичної Культури, президентом якого є народний депутат України Олег Беспалов.
Як виявилось, на круглому столі, шукати усі "підводні камені" конституційної ініціативи були гаразди усі: дискусія видалася цікавою та жвавою
Народний депутат Олег Беспалов заявив, що на сьогодні Україні пропонується революція - зміна влади, а політична реформа - "…це змальований з десяти суб'єктів політичних зріз і щось середнє, видумане для того, щоб зробити з президентсько - парламентської парламентсько - презедентську, а з моєї точки зору зробити президентсько - безпарламентську республіку і насправді відбудеться просто перерозподіл повноважень влади між двома київськими вулицями - Банковою і Грушевського" (нагадую читачам, що на Банковій знаходиться Адміністрація Президента, а на Грушевського - Верховна Рада). Пан Олег впевнений, що Україна сьогодні є дійсно "вагітною" політичними змінами: "…тому що рівень життя народу у потенційно багатій країні за бездарного керівництва, доведений до такого стану, що падати вже не має куди". На думку Олега Беспалова цією реформою: " …
1. Знову хочуть загнати у кут політичного хаосу.
2. Якимись способами прикрити знову безперспективну діяльність керівництва країни, і ось програма нового Уряду, десятого за рахунком і значить знову тимчасового по суті, вона говорить і показує, що фактично мінятися нічого не буде".
Дав правову оцінку ініціативам Президента колишній депутат Сергій Кириченко, наголосивши на тому, що для народних депутатів нинішнього скликання приготовлена премія у вигляді додаткового строку повноважень, якщо вони трьохстами голосами затвердять внесення Президента проект змін до Конституції. За словами С.Кириченка, подарунок дістанеться також і місцевим депутатам та головам - термін їх повноважень збільшиться на півтора роки. А от, якщо нинішній пропрезидентський склад парламенту встигне прийняти конституційний проект Президента до жовтня 2004 року то президентські вибори будуть на три роки і один місяць пізніше від строку визначеного у Конституції та Закону "Про вибори Президента України".
Розглядаючи інтелектуально - психологічні аспекти політичної реформи в Україні, професор Ярослав Голобородько зауважив, що зміна влади, яка була проголошена Президентом, не є його ініціативою, вона визріла вже давно. Те ж стосується і пропорційних виборів, ідея яких "літала" у парламенті вже значний час.
Схожу думку висловила і народний депутат України Катерина Самойлик, назвавши пропозиції Президента нічим іншим, як знущанням. Так як ініціативи Президента просто запізнились, бо у Верховній Раді вже давно знаходяться законопроекти, що мають на меті провести державну реформу і яким було дано схвальну оцінку Конституційним судом України. На її думку суть усіх реформ, запропонованих Президентом у тому:
1. Щоб залишитися при владі;
2. Друга палата потрібна для того, щоб різні особи просто довічно могли залишатися при владі, (щось на зразок Палати лордів у Великій Британії). "Нічого нового, крім узурпування влади Президент не пропонує" - заявила Катерина Самойлик.
Професор Геннадій Чуйко аналізуючи президентські пропозиції, наголосив на тому, що при проведенні цієї реформи доведеться провести зміни більше ніж у дев'яноста статтях Конституції України, зокрема чотири торкаються повноважень Президента, понад п'ятдесяти - Верховної Ради України, тобто уявити собі, що за ці пропозиції може проголосувати триста депутатів парламенту - нереально. Пан Геннадій акцентував увагу на тому, що у пропозиціях Президента є здоровий глузд і є здорове зерно, зокрема те, що стосується парламентської більшості, формування більшістю уряду, контроль за урядом більшістю, права Президента розпускати парламент - це і є те раціональне зерно, за яке б можна було б голосувати у парламенті.
Різко висловився про ініціативу Президента головний комуніст області Георгій Найда. Зокрема товариш Найда наголосив на тому, що, щоб не вносив Президент, воно не буде сприйняте народом. Були неправі ті академіки, що підготували ці пропозиції, були неправі в тому, що проголосила їх не та людина. Свою думку Георгій Найда проілюстрував різкою цитатою з газети "Дзеркало тижня".
На жаль, результатом Круглого столу не стало ні прийняття резолюції, ні підготовка заяви, або оформлення пропозиції для подальшого внесення їх у проект політичної реформи. Регіональні експерти та політики, так би мовити, побалакали та й розійшлися. Тим часом, в області розгортається велика кампанія з направлення листів-підтримання та пропозицій від трудових колективів та звичайних громадян. А носії “іншої точки зору” знову залишаються поза “політичної гри”. Якось стан “поза гри” для мовчазної та “анабіозної” опозиції перетвориться у вічну реальність “охлократичного середовища”, в яке може перетвориться за нашої байдужості Україна.
повернутися до головної сторінки
Інтернет-видання
“Політична Херсонщина”
Інформаційний проект
Херсонської обласної організації
Комітету
виборців
України