Всенародне обговорення як об’єктивна реальність
Дементій Білий, Херсонське обсне відділення Комітету виборців України
Політичний процес сучасної України збагатився на ще одну форму зрілого соціалізму.
Ностальгія за всенародним обговоренням
Тема всенародного обговорення не нова у нашому суспільстві. Час від часу центральна влада оголошувала подібні обговорення, а місцева влада сприяла її реалізації на місцях. Пам’ятаю, як я, ще тоді семирічний хлопчик, слухав по радіо багатохвилинні незрозумілі зведення результатів обговорення Конституції в трудових колективах та за місцями проживання. Часи були радянські, й обговорення було обов’язково-загальним, тобто всенародним. Назавжди чомусь запам’ятався урочистий голос радянського диктора, який перераховував пропозиції зборів громадян.
Початок дев’яностих, коли стикнувся вдруге з всенародним обговоренням нового проекту Конституції вже незалежної України, на диво, пам’ятаю смутно. Але нас, тоді студентів, теж залучали до участі у якихось зборах, де найбільш активні виступали й щось пропонували. Але депутати так й не спромоглися тоді прийти до ладу й прийняти оновлену Конституцію. Тоді гадалося, що історія повторюється двічі. Другий раз – у вигляді фарсу. Тому й побачила світ комедія “Велика конституційна ніч”.
Але, як виявилося, історія може повторюватися, рухаючись по спіралі, більшу кількість разів, вбираючи в себе риси трагедії, фарсу й банальної оперетки.
Як будемо рахувати пропозиції?
Однією з наскрізних та болючих тем виборчого процесу у квазідемократичному середовищі останнього десятиріччя залишається тема підрахунку голосів виборців. Вважалося й небезпідставно, що долю виборів, а значить й долю влади в країні остаточно вирішують не виборці, а ті, хто рахує їх голоси.
Й тому так болісно приймають депутати все нові й нові Закони про вибори, де постійно вдосконалюють технічні процедури, які б могли нейтралізувати вплив поза демократичного фактору сучасних українських виборів.
Але, як виявилося, законодавча творчість тих, хто шукає прямих шляхів до багатомільйонних сердець виборців безмежна та винахідлива.
На початку березня Указом Президента України “Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України” було введене нове (старе) правове поняття “всенародне обговорення”. У цьому Указі повністю відсутні багаторічні болісні рефлексії народних депутатів щодо формування виборчих комісій, проведення передвиборчої агітації, процедури підрахунку голосів, вибачте, пропозицій виборців, критерії того хто, з якого віку, де й коли має внести свою пропозиції до тексту Конституції. А також зовсім не оголошується принцип підрахунку пропозицій й механізм їх внесення до тексту проекту Конституції.
Пропонувалося у двомісячний термін провести обговорення, для його сприяння створити робочі групи, в які, згідно Указу, навіть й не передбачалося запрошувати партії, що, як відомо, реалізують на практиці політичні бажання громадян. Доручалося органам виконавчої влади сприяти обговоренню, засобам масової інформації друкувати та публікувати, соціологам досліджувати, політологам роз’яснювати, а Міністерству Юстиції забезпечити узагальнення пропозицій. Й процес обговорення жваво попрямував у бік всенародної підтримки конституційних змін.
Як виявилося, для успішної ходи обговорення змін політичного ладу країни не потрібні ні політичні партії з їх програмами розвитку країни, ні прозорі процедури підрахунку пропозицій громадян, ні зрозумілого механізму врахування цих пропозицій, ні об’єктивний контроль та спостереження за ходом обговорення, збирання та узагальнення пропозицій наших політично свідомих громадян. Було б бажання Лідера та кадри, які вирішують усе.
повернутися до головної сторінки
Інтернет-видання
“Політична Херсонщина”
Інформаційний проект
Херсонської обласної організації
Комітету
виборців
України